Освітня програма ЗДО №12

 

 

                                    Схвалено:                                                                                                       Затверджено:

                      педагогічної радою  ЗДО №12                                                                            директор  ЗДО № 12

                                                                                                                                                   ________ Ганна Ступак

                       протокол від 05.09.2025 № 1                                                                        наказ від 05.09.2025 № 56

 

 

Освітня програма

Закладу дошкільної освіти №12 загального розвитку

Ужгородської міської ради

на 2025-2026  н.р.

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Інформаційна довідка

2. Огляд нових нормативних документів

Розділ 1. ПРОБЛЕМА ТА ЗАВДАННЯ, НАД ЯКИМ ПРАЦЮВАТИМЕ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ  ОСВІТИ У 2025-2026 н.р. 

Розділ 2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ 

Розділ 3. УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ЗДО 

3.1.Кадрове забезпечення

3.2.Середовище ЗДО 

Розділ 4. НАСТУПНІСТЬ ЗДО ТА ЗЗСО 

Розділ 5. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДО  у 2025-2026 н.р.

5.1. Перелік програм та інноваційних освітніх практик, які застосовуються у ЗДО у 2025/2026 н.р.

5.2. Очікувані результати

5.3.  Навчальне навантаження

5.4.  Форма планування роботи з дітьми

5.5. Планування взаємодії з родинами вихованців 

5.6.  Особливості організації освітнього процесу

Розділ 6. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Розділ 7. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИЙ СКЛАДНИК ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ .

Розділ 8. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

8.1. Напрями, показники методу збору інформації для оцінювання якості освітнього процесу

8.2. Вивчення ІІІ компонента оцінювання якості освіти «Формування кадрового складу, підвищення кваліфікації педагогічних працівників»з метою забезпечення безперервного професійного розвитку в умовах воєнного стану

Розділ 9.  МОНІТОРИНГ ПОКАЗНИКІВ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ЗА ОСВІТНІМИ НАПРЯМАМИ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Розділ 10. ПОРТРЕТ ВИПУСКНИКА 

10.1.Показники компетентності

                                                         ВСТУП

1. Інформаційна довідка

№ з/п

Відомості

Показники

1

Повна назва закладу

Заклад   дошкільної   освіти  № 12 загального розвитку Ужгородської міської ради                     Закарпатської області

2

Адреса, телефон, e-mail

88015 Закарпатська  область,

м. Ужгород,  вул. М.Йокаї, 9

website:  http://zdo12.uz.ua/        

E-mail: dnz12uzhgorod@i.ua

3

ПІП завідувача

Ступак Ганна Василівна

4

Кількість вихованців

101 дітей

5

Кількість груп.

Із них:

4 групи

6

раннього віку

1 група

7

дошкільного віку

3 групи

8

Режим роботи груп:

11 годин

9

Напрямок роботи

Народознавчий

10

Мова навчання

Українська

11

Всього працівників:

33 особи

12

Педагогічний персонал

13 осіб

13

Обслуговуючий персонал

20 осіб

 

Заклад   дошкільної   освіти  № 12 загального розвитку Ужгородської міської ради Закарпатської області є безпечним і розвивальним середовищем, де створено умови для всебічного розвитку дітей раннього та дошкільного віку. У своїй діяльності заклад орієнтується на формування ключових компетентностей, морально-ціннісних орієнтирів та життєвого досвіду вихованців.

У 2025/2026 навчальному році пріоритетом визначено забезпечення максимально можливого рівня безпеки кожної дитини, організацію якісного освітнього процесу з урахуванням індивідуальних задатків, здібностей і потреб вихованців, формування стійкої мотивації до пізнання й саморозвитку. Особлива увага приділяється психоемоційній підтримці дітей і педагогів, розвитку культури безпечної поведінки та цифрової гігієни, вихованню патріотизму й національної ідентичності.

  1. Огляд нових нормативних документів

Освітня програма закладу   дошкільної   освіти  № 12 загального розвитку Ужгородської міської ради  Закарпатської області укладена відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів у сфері освіти.

Діяльність закладів дошкільної освіти у 2025/2026 навчальному році: огляд нових нормативних документів   https://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/

Організація освітнього процесу, а також забезпечення життєдіяльності дітей і професійної діяльності педагогів регулюється низкою важливих нормативних документів, зокрема:

  • Закон України «Про освіту»; 
  • Закон України «Про дошкільну освіту»; 
  • Закон України «Про охорону дитинства»; 
  • Положення про заклад дошкільної освіти; 
  • Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів;
  • Базовий компонент дошкільної освіти та Методичними рекомендаціями до Базового компонента. 

Міністерство освіти та науки оприлюднило Лист МОН № 1/17853-25 від 28.08.2025 Організація дошкільної освіти у 2025/2026 н.р., у якому надало рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти на новий навчальний рік.

Ключові акценти:

  • Освітній процес здійснюється відповідно до нової редакції Закону України «Про дошкільну освіту», Закону «Про освіту» та державного стандарту.
  • Заклади можуть обирати один із восьми типів організації діяльності (ясла, дитячий садок, спеціальний чи мобільний садок, сімейний, міні-садок, центр педагогічного партнерства, центр розвитку дитини). Це дозволяє забезпечити доступність освіти у різних регіонах.
  • Скасовано гранично допустиме навчальне навантаження на дитину. Планування освітнього процесу тепер максимально враховує інтереси, потреби та можливості дітей.
  • Пріоритет — створення безпечного й інклюзивного середовища, збереження психічного здоров’я учасників освітнього процесу, розвиток емоційного інтелекту та стресостійкості дітей.
  • У воєнний час особлива увага приділяється укриттям, евакуаційним планам, тренуванням та інформуванню батьків про безпеку.
  • Організація харчування здійснюється за оновленими нормами, з можливістю використання кейтерингу, аутсорсингу або власної кухні.

 Заклади ЗДО отримують більшу гнучкість у виборі форм здобуття освіти: очна, дистанційна, мережева, сімейна, педагогічний патронаж.

Ці зміни покликані зробити дошкільну освіту більш якісною, доступною та безпечною для кожної дитини навіть в умовах воєнного стану.

В умовах повномасштабної агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (із змінами), проведення активних бойових дій, пов’язаних із значними руйнуваннями закладів освіти та інших інфраструктурних об’єктів, у 2025/2026 навчальному році пріоритетним напрямом діяльності закладів дошкільної освіти, в яких здобувають освіту й виховуються дошкільники, в тому числі й діти з особливими освітніми потребами, є забезпечення безпечного освітнього середовища.

У листі Міністерства освіти і науки України від 29.05.2025 № 1/11233-25 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2025/2026 року» надано рекомендації щодо організації безпечного перебування учасників освітнього процесу у закладах освіти.

 Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році», у яких надано матеріали про діяльність психологічної служби у системі освіти України, стан забезпечення закладів освіти практичними психологами і соціальними педагогами та рекомендації щодо пріоритетних напрямів психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу учасників освітнього процесу.

  В умовах сьогодення особливого значення набуває формування у закладах освіти психологічно сприятливого середовища, забезпечення своєчасної підтримки усіх учасників освітнього процесу, зокрема учнів з особливими освітніми потребами, які мають особливості когнітивних функцій, психоемоційних процесів, сенсорного і моторного розвитку.

     Обов’язковою складовою освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами є проведення корекційно-розвиткових занять. Програми з корекційно-розвиткової роботи для осіб з особливими освітніми потребами розміщено на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

 

Рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти  у 2025/2026 навчальному році роз`яснюються в ряді  документів, а саме:

Зарахування, переведення та відрахування вихованців державних (комунальних) закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану

25.04.2025р. набув чинності Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти, затверджений наказом МОН від 14.02.2025 №249 (далі - Порядок).                               Дія цього документа поширюється на всі ЗДО, крім спеціальних дитячих садків та спеціальних груп в дошкільних підрозділах спеціальних закладів суб’єктів освітньої діяльності, передбачених Законом України «Про дошкільну освіту»

МОН України у листі № 1/17853-25 від 28.08.2025 "Щодо організації дошкільної освіти дітей у 2025/2026 навчальному році" нагадує, що механізми зарахування, відрахування та переведення дітей визначено Порядком зарахування, затвердженим наказом МОН від 14.02.2025 № 249, зареєстрованим у Мін’юсті 27.03.2025 за № 477/43883.

 Основні положення:

  • першочергове право мають діти-сироти, діти з інвалідністю, діти ветеранів, ВПО та ті, хто постраждав від війни;
  • далі зараховуються діти старшого дошкільного віку, діти військовослужбовців, родини з багатьма дітьми;
  • також передбачено пільги для дітей, які вже мають братів або сестер у закладі;
  • у межах категорії діти зараховуються за датою подачі заяви

Медичні огляди дітей для зарахування до закладів освіти

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.07.2023 №1351  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1682-23#Text затверджено Порядок проведення медичного огляду дітей та інших осіб для зарахування їх до закладу освіти, дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, який набув чинності з 01.10.2023. Зокрема у наказі визначено правила та процедуру проведення попередніх та медичних оглядів перед вступом до ЗДО й викладено нову редакцію форми первинної облікової документації № 086/о «Медична довідка (лікарський консультаційний висновок)» .

Інклюзивне середовище у ЗДО в 2025-2026 р.р. - рівні можливості для кожної дитини

Сучасний заклад дошкільної освіти — це простір, де кожна дитина має почуватися прийнятою та захищеною. Саме тому Міністерство освіти і науки України у листі № 1/17853-25 від 28.08.2025 "Щодо організації дошкільної освіти дітей у 2025/2026 навчальному році" підкреслює важливість створення інклюзивного освітнього середовища.

 Основні акценти:

  • врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;
  • забезпечення умов для здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами;
  • співпраця з фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів;
  • підтримка партнерських відносин між педагогами та батьками;
  • формування у дітей поваги до різноманітності та вміння взаємодіяти одне з одним.

Інклюзія — це не лише додаткові ресурси чи спеціальні методиЦе насамперед атмосфера прийняття, підтримки та довіри, яка допомагає кожній дитині розкривати свій потенціал.

Із нового 2025/2026 навчального року організацію роботи з дітьми з ООП у закладах дошкільної освіти чекає чимало нововведень. Крім вже затверджених документів, очікується оновлення Порядку організації інклюзивного навчання у закладі дошкільної освіти, Індивідуальної програми розвитку дитини з ООП у ЗДО.

Добірка нормативних актів, які набирають чинності  з 1 серпня 2025 року:

Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти

Постановою КМУ від 04.04.2025 №381 затверджено Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти. Цей документ набирає чинності з 01.08.2025 та поширюється також на спеціальні групи, що утворюються у дошкільних підрозділах суб'єктів освітньої діяльності, крім спеціальних дитячих садків та дошкільних підрозділів спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Із 01.09.2025 набуває чинності Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває дошкільну освіту, затверджене наказом МОН від 09.12.2024 №1713 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН від 27.12.2024 № 1798). Цей документ визначає принципи, завдання, основні підходи до формування та порядок функціонування команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП, а також підходи до розроблення індивідуальної програми розвитку.

У червні 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Національну стратегію  розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року   https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-natsionalnoi-stratehii-rozvytku-inkliuzyvnoho-navchannia-na-period-do-2029-roku-ta-zatverdzhennia-operatsiinoho-planu-zakhodiv-z-ii-realizatsii-na-20242026-roky-527r-070624 та затвердив операційний план заходів з її впровадження у 2024 - 2026 роках. Зокрема нею передбачено проведення моніторингу та оцінювання результатів реалізації інклюзивного навчання на всіх рівнях освіти, забезпечення комплексного підходу до визначення та задоволення індивідуальних потреб здобувачів освіти .

Соціалізація та інтеграція дітей внутрішньо переміщених осіб у громадах 

У листі МОН від 22.07.2024 №1/13007-24  https://imzo.gov.ua/2024/07/23/lyst-mon-1-13007-24-vid-22-07-2024-pro-metodychni-rekomendatsii-shchodo-sotsializatsii-ta-intehratsii-ditey-vnutrishn-o-peremishchenykh-osib-u-hromadakh/  надано методичні рекомендації щодо соціалізації та інтеграції дітей внутрішньо переміщених осіб у громадах.

Розділ 1. ПРОБЛЕМА ТА ЗАВДАННЯ, НАД ЯКИМ ПРАЦЮВАТИМЕ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У 2025 – 2026 н.р.

Відповідно до статті 4 та статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (редакція від 06.06.2024 № 3788-IX), статті 33 Закону України «Про освіту», у 2025/2026 навчальному році заклад   дошкільної   освіти  № 12 загального розвитку Ужгородської міської ради Закарпатської області спрямовує діяльність на всебічний розвиток дитини дошкільного віку, формування моральних норм, життєвого досвіду, соціальних і громадянських компетентностей.

Враховуючи підсумки освітньої роботи за 2024/2025 навчальний рік, анкетування педагогів, відповідно до виявлених досягнень, недоліків, запитів батьків та державних вимог, педагогічний колектив закладу дошкільної освіти у 2025/2026 навчальному році буде працювати над головними завданнями, визначеними на рівні держави:

 

• використання створеного безпечного простору ЗДО для організації освітнього процесу;

 

• формування основ психологічної безпеки та збереження ментального здоров'я;

 

• створення належних умов для інтеграції дитини з ООП в освітнє середовище, здійснення моніторингу досягнень розвитку дитини згідно з ІПР;

 

• робота з національно-патріотичного виховання усіх учасників освітнього процесу;

 

цифровізація освітнього процесу.

НАУКОВА-МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА ЗАКЛАДУ НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК:

 

- подальше забезпечення якості освітніх послуг відповідно до Державного стандарту дошкільної освіти з урахуванням вимог ІІІ напряму  внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі ВСЗЯО) «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти» та збереження психічного і фізичного здоров‘я дітей дошкільного віку в нових соціальних умовах воєнного стану.

 

 

Виходячи з цього ПРІОРИТЕТНИМИ ЗАВДАННЯМИ на наступний рік вважати:

 

  1. Використання створеного безпечного освітнього простору для формування правил особистої безпеки та формування основ психологічної безпеки і збереження ментального здоров'я усіх учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану.

 

  1. Оптимізувати роботу з розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку за допомогою інноваційних методів навчання.

 

  1. Організація роботи з національно-патріотичного виховання вихованців та усіх учасників освітнього процесу.
  2. Продовжити процес реалізації ВСЗЯО у закладі шляхом співпраці з громадськістю та батьками вихованців.

 

ОСНОВНИМИ КОМПОНЕНТАМИ НАДАННЯ ДІТЯМ ЯКІСНИХ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ МАЮТЬ СТАТИ:

 

- забезпечення психологічної та фізичної безпеки всіх учасників освітнього процесу;

 

- забезпечення умов та дотримання вимог державного освітнього стандарту;

 

- використання різноманітних засобів освітнього впливу на дитячу особистість;

 

- забезпечення інтеграції змісту освітнього матеріалу і зацікавленості дітей пізнанням навколишньої дійсності.

 

На літній період 2026 р.

Мета: оздоровлення дитячого організму та забезпечення позитивного емоційного стану дітей в літній період зусиллями працівників ЗДО і батьків вихованців

Завдання:

1. Створити  необхідні умови для забезпечення оптимального рухового режиму, загартування та зміцнення здоров′я дітей  влітку, використовуючи сучасні методи оздоровчо – розвивального напрямку та різноманітну дитячу діяльність.

2.Спрямувати роботу педагогічного колективу та родини  на  оздоровлення  дитячого організму  на природі шляхом  комплексного загартування, музичних і фізкультурних розваг, дозвіль;  задовольняти природню рухову активність дітей.

3. Продовжувати розвивати у дітей дошкільного віку  пізнавальну активність за допомогою дидактичних та настільно - друкованих ігор на розвиток логічного мислення.

Шляхи реалізації завдань:

·         оптимізації рухового режиму;

·      розширення та поповнення розвивального середовища ЗДО відповідно до вимог безпеки;

·         використання ігор з піском та водою;

·         самостійна ігрова та художня діяльність дітей;

·         просвіта батьків з питань оздоровлення і розвитку дітей.

Розділ 2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

   Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

    Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Здобувачі освіти мають право на:

·         розвиток, навчання та виховання;

·         індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, методів і засобів навчання;

·         якісні освітні послуги;

·         справедливе та об’єктивне оцінювання результатів розвитку;

·         відзначення успіхів у своїй діяльності;

·         безпечні та нешкідливі умови перебування в закладі;

·         повагу людської гідності;

·   захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

·         участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти. 

Здобувачі освіти зобов’язані:

·      виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів розвитку, передбачених стандартом освіти - Базовим компонентом дошкільної освіти України;

·         поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

·         відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

·   дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку.

Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України. /Згідно з Законом  України «Про освіту», що набрав чинності 28.09.2017 /

Розділ 3. УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ЗДО

1.                      Кадрове забезпечення

   Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», адміністрація ЗДО приймає на роботу тільки педагогів, які мають відповідну педагогічну освіту. Заклад дошкільної освіти повністю укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом.

   Підбір і розстановка педагогічних кадрів має велике значення як у роботі з дітьми так і в роботі колективу в цілому. При комплектації груп педагогічними працівниками намагаємось враховувати психологічну сумісність педагогів, рівень їх професіоналізму, досвід роботи, ділові якості.

   Педагогічні кадри за віковими групами закріплюються наказом по дошкільному навчальному закладу на початку року. Адміністрація ЗДО диференційовано підходить до вихователя-початківця і до досвідченого педагога-майстра, створюючи усі умови для розкриття їх творчого потенціалу. В цілому робота колективу ЗДО відмічається стабільністю та позитивною результативністю.

    Виходячи з підбору кадрів, можна зробити висновок, що в ЗДО є все, що складає підґрунтя зразкової діяльності закладу, бо творчу дитину може виховати лише творчий педагог.

     Специфічна особливість педагогічного колективу ЗДО полягає в єдності майстерності висококваліфікованих вихователів і перспективних молодих спеціалістів, об’єднанні зусиль педагогічного та обслуговуючого персоналу в розвитку дитини.

2. Середовище ЗДО 

Потужним чинником дитячого розвитку є соціокультурне оточення. Кожна дитина у своєму розвитку зазнає безсумнівний вплив сім'ї, її побуту, культурних уподобань, форми зайнятості старших і змісту сімейних дозвіль. 

В ЗДО велика увага звертається на організацію роботи з батьками вихованців у розрізі вивчення їх національної приналежності, культурних вподобань, залучення до спільного дозвілля з дітьми в ЗДО, надання практичних порад щодо розвитку та виховання дітей тощо.

Всі педагоги, які працюють з дітьми, розмовляють українською мовою, володіють знаннями про культурну спадщину рідного краю, міста, що позитивно впливає на спілкування з дітьми, організацію освітньої діяльності.

Предметно-розвивальне середовище в ЗДО відповідає вимогам. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності. В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповнення осередків перед початком навчального року змінено згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи. Матеріали, складність та доступність їх утримання відповідають сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку дітей даного конкретного віку і враховують ті особливості зон розвитку, які характерні кожній окремій дитині.

   Створюючи розвивальний простір у дошкільному закладі,  дотримуємось Інструктивно-методичних рекомендацій що розглядаються в листі МОН від 20.06.2023 1/8820 «Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів»,   зокрема таких, як: безпечність, урахування закономірностей розвитку дітей, раціональність, динамічність, активність, комфортність кожної дитини, позитивне емоційне навантаження.

   Однією з основних умов створення в дошкільних навчальних закладах розвивального довкілля для дітей дошкільного віку є опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми. Це означає, що пріоритетною метою виховання є формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості. Завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини у задоволенні її природних нахилів і потреб. У своїй діяльності педагоги керуються положенням: «Не поруч, не над, а разом».

   Розвивальне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об'єктів їхньої діяльності. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку.

 Розвивальне середовище – комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі. «В цілому розвивальне середовище можна представити у вигляді круга, в центрі якого розташоване «Я» (мій простір, середовище мого внутрішнього життя) і який поділено на сегменти – предметно-ігрове, природне та соціальне середовище», – зазначає О.Кононко.

    Обов'язковою умовою забезпечення ефективного розвитку дитини є створення розвивального середовища в єдності всіх його складників, а саме: природного; предметно-ігрового; соціального; власного «Я» дитини, тобто організоване відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку.

 Природне розвивальне середовище сприяє виникненню у дошкільника інтересу та елементарних уявлень про об’єкти, явища природи, розкриває причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежність природного довкілля і людини як його частини, формує природодоцільну поведінку малюків.

    Для створення оптимального розвивального простору  підібрано різне обладнання (ігрове, навчальне, спортивне тощо), продумано його оптимальне розміщення. Розвивальний простір створюється не для зручності педагога, а для того, щоб дитина могла вільно, відповідно до своїх смаків і настрою, обирати той чи інший осередок.  

  Для кожного вікового періоду предметно-ігрове середовище особливе.

 

Розділ 4.     НАСТУПНІСТЬ ЗДО ТА ЗЗСО 

Мета: Забезпечення цілісності та узгодженості освітнього процесу між ЗДО та закладами загальної середньої освіти, формування готовності дитини до навчання у школі, підтримка її психофізичного розвитку та безпечної адаптації до нових умов у період воєнного стану.

Завдання:

  • узгодити зміст і методи освітнього процесу старшої групи та 1 класу;
  • забезпечити психологічну та соціальну готовність дитини до навчання у школі;
  • врахувати безпекові аспекти (організація евакуаційних тренувань, ознайомлення дітей з алгоритмами дій під час тривоги);
  • підготувати педагогів і батьків до спільної підтримки дитини в умовах воєнних ризиків;
  • максимально охопити дітей 5-річного віку дошкільною освітою, створивши безпечні та якісні умови для їх розвитку.

Напрями роботи

Психофізичний розвиток і безпека – підтримка здоров’я та психоемоційного стану дітей, формування навичок самозбереження, ознайомлення з правилами поведінки у кризових ситуаціях.

Формування особистості – розвиток відповідальності, самостійності, вміння діяти у колективі, формування стресостійкості.

Зміст освіти – узгодженість завдань Базового компонента дошкільної освіти з Державним стандартом початкової освіти, інтеграція елементів патріотичного та безпекового виховання.

Методи навчання і виховання – використання ігрових, діяльнісних і дослідницьких методів з поступовим переходом до навчально-організаційних форм НУШ.

Умови реалізації:

  • укладання угоди про співпрацю між ЗДО та ЗЗСО з урахуванням заходів безпеки;
  • спільні методичні заходи та консультації щодо організації адаптаційного періоду дітей;
  • організація зустрічей дошкільників зі школою (екскурсії до класів, інтегровані уроки-знайомства, але з урахуванням безпекової ситуації та наявності укриття);
  • проведення тренувальних занять з безпеки (евакуація, укриття, «тривожна валізка») у взаємодії з педагогами ЗЗСО;
  • інформаційно-просвітницька робота з батьками щодо підготовки дітей до школи та правил безпечної поведінки.

Очікувані результати:

  • безпечний і поступовий перехід дитини від дошкільної до початкової освіти;
  • сформована готовність до навчання в школі з урахуванням психофізіологічних особливостей і вимог безпеки;
  • узгодженість методів навчання та виховання у ЗДО та ЗЗСО;
  • зниження тривожності у дітей і батьків завдяки системній адаптаційній роботі;
  • створення позитивного образу школи як безпечного та цікавого простору.

 

Розділ 5. ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДО У 2025-2026 н.р.

Освітній процес у ЗДО здійснюється на основі програмно-методичного забезпечення, що формує єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення результатів навчання (компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти, затверджений наказом МОН України від 12.01.2021 №33).

У закладі застосовуються чинні комплексні та парціальні програми, рекомендовані МОН України, а також програми, схвалені педагогічною радою. Такий вибір забезпечує реалізацію принципів наступності, інклюзивності, безпечного освітнього середовища, розвитку цифрової грамотності та формування стійкості до сучасних викликів.

Відповідно до рішення педагогічної ради ЗДО (протокол №1 від 05.09.2025 р.), освітній процес у 2025/2026 навчальному році організований із використанням комплексних і парціальних програм, інноваційних практик і методик, що відповідають державному стандарту та освітнім потребам вихованців.

 

1. Перелік програм та інноваційних освітніх практик, які застосовуються у ЗДО у 2025/2026 н.р.

Назва програми / методики

Автор(и), організація

Гриф / рекомендації

Використання у групах

1

 

Програма розвитку дитини дошкільного віку "Українське дошкілля" Оновлена 2022

авт. кол. Білан О.І, Возна Л.М., Максименко О.Л. та ін.

Схвалено для використання в освітньому процесі рішенням експертної комісії з дошкільної педагогіки та психології (від 03 грудня 2021 року (протокол № 6)
(лист ІМЗО від 06. 12. 2021 № 22.1/12-Г-751).

 

  • «Ранній дошкільний вік         (3-й рік життя)»
  • «Молодший дошкільний вік        (4-й рік життя)»
  • «Середній дошкільний вік         (5-й рік життя)»
  • «Старший дошкільний вік       (6-й рік життя)»

2

Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом

 «Розквіт»

 

Наук. кер. та заг. ред. Т. В. Скрипник

 

Інститут  спеціальної  педагогіки  НАПН  України

Гриф Міністерства освіти і науки

від 04.04.2013 № 1/11-6544

 

Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»

3

Програма з фізичного виховання «Казкова фізкультура»

авт. Єфименко М. М.  

Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО від 11. 06. 2014 р. № 14.1/12-Г-869)

програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку

 

  1. Очікувані результати

 

Реалізація освітньої програми у 2025/2026 навчальному році забезпечує досягнення таких результатів:

  • Фізичний розвиток: сформованість основних рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, сформовані оздоровчі та безпекові навички.
  • Когнітивний розвиток: розвинені сенсорні здібності, елементарні математичні уявлення, дослідницькі уміння, інтерес до пізнання світу.
  • Мовленнєвий розвиток: сформовані базові мовленнєві вміння, культура спілкування українською мовою, готовність до опанування грамоти.
  • Соціально-емоційний розвиток: здатність співпрацювати, проявляти емпатію, дотримуватися правил, розв’язаність у спілкуванні з дорослими та дітьми.
  • Естетичний розвиток: інтерес до мистецтва, художньо-продуктивної діяльності, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до творчості.
  • Ігрова діяльність: розвинена ініціативність, самостійність і креативність у грі, уміння домовлятися й співпрацювати.
  • Національно-патріотичне виховання: любов до України, повага до її культури та традицій, сформованість ціннісного ставлення до держави і суспільства.
  • Цифрова грамотність та культура цифрової гігієни: початкові знання й навички безпечної поведінки в інформаційному середовищі.
  • Психологічна стійкість: базові навички подолання стресу, уміння діяти у надзвичайних ситуаціях, готовність до тривалого перебування у захисних спорудах.

 

  1. Навчальне на вантаження

     Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності: ігровій - провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній, математичній; мовленнєвій; соціокультурній та ін.

 Види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень за віковими групами

перша молодша (від 2 до 3 років)

друга молодша (від 3 до 4 років)

середня (від 4 до 5 років)

старша (від 5 до 6 (7) років)

Ознайомлення із соціумом

1

2

2

3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

4

5

5

Сенсорний розвиток

2

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

-

1

1

2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2

3

3

3

Здоров’я та фізичний розвиток*

2

3

3

3

Загальна кількість занять на тиждень

10

11

12

15

Додаткові освітні послуги на вибір батьків

-

-

-

-

Максимальна кількість занять на тиждень

10

12

15

16

Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)**

1,4

3,5

5,3

8,3

 

Художньо-продуктивна діяльність реалізується за трьома напрямками:

музична – 2 години; малювання - 1 година; аплікація – 0,5; ліплення – 0,5;

художня література – 1 година

**Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

 

4.          Форма планування роботи з дітьми

Для організації навчально-пізнавальної діяльності дітей перевага надається моделі у вигляді занять організації освітнього процесу.

Заняття проводяться, починаючи з 3-го року життя. Тривалість  спеціально  організованих  занять становить:

·         у молодшій групі – не більше 15-20 хвилин;

·         у старшій групі –25-30 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10 хвилин.

Планування також включає наступні організовані форми освітньої роботи:

·  організована ігрова діяльність – дидактичні, сюжетно-рольові, режисерські, рухливі, конструкторсько-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані ігри, ігри-драматизації тощо;

·   організована навчально-пізнавальна діяльність – спостереження, віртуальні подорожі, екскурсії у природу й соціум, квести, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті, індивідуальна робота;

·       організована трудова діяльність – індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця, господарсько-побутова праця, самообслуговування, праця в природі, художня праця;

·  організована художньо-продуктивна діяльність – образотворча, музична, літературна, театралізована діяльність, розваги, свята, індивідуальна робота;

·       організована комунікативно-мовленнєва діяльність – спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення і розв’язання певних освітніх ситуацій, спілкування, індивідуальна робота;

·     організована рухова діяльність – заняття з фізичної культури, музики, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри, фізкультурні свята, розваги, ранкова, пальчикова гімнастика і гімнастика пробудження після денного сну, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи тощо.

Самостійна діяльність дітей у закладі дошкільної освіти носить як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер.

Форми організації самостійної діяльності: ігрова, пізнавальна, трудова, художня, рухова, комунікативна, мовленнєва тощо.

У освітньому процесі використовуються різні типи і види занять, а також міні-заняття упродовж дня.

Типи занять:

·         фронтальні заняття (вся група);

·         групові заняття (до 15 дітей);

·         індивідуально-групові заняття (до 8 дітей);

·         індивідуальні заняття (1-4 дітей)

Види занять:

·         комплексні заняття;

·         тематичне заняття

·         комбіноване заняття

·         домінантне заняття

·         сюжетно-динамічні заняття

·         інтегровані заняття

При організації роботи ЗДО  всі працівники керуються планом роботи закладу на 2024/2025 навчальний рік, який розглядається на педагогічній раді та схвалюється нею, затверджується керівником закладу.

Форма планування освітньої діяльності - за освітніми лініями (Базовий компонент дошкільної освіти України).

Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планів: перспективний та календарний. Кожна група планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання програм.

Перспективний план розробляється на 2 тижні/ 1 місяць наперед. В ньому зазначається:

- тема блоку та теми тижнів;

-  мета освітньої діяльності за темою блоку (на місяць);

- комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну;

- орієнтовний розподіл занять на тиждень;

- робота з батьками на місяць;

- потижневий розподіл форм та методів роботи з дітьми за освітніми лініями (при плануванні визначаються теми  днів згідно з темою тижня);

- примітка для зазначення змін у плануванні тощо.

Перспективні плани ЗДО мають систему умовних позначок для зручності планування, які зазначені на зворотному боці плану.

Календарні плани складаються вихователями у них зазначаються:

- тема блоку/тижня/дня;

- дата;

- І , ІІ половина дня;

- форми та методи роботи визначені перспективним планом роботи у поширеному вигляді в порядку проведення;

- освітня лінія на полях проти зазначених форми чи методу роботи.

 

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі керівник ЗДО має:

  • організувати навчання та надавати методичну підтримку педагогічним працівникам щодо дистанційної роботи з дітьми;
  • забезпечити педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
  • організувати психолого-педагогічну підтримку та супровід усіх учасників освітнього процесу. Педагогічний колектив має  заздалегідь спланувати змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності;
  • контролювати систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку. 

 

Рекомендовано проводити дистанційне навчання у таких режимах: 

  • синхронному (у формі онлайн-заняття). Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку мають тривати не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин. Під час заняття слід обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери - вона має бути встановлена на рівні очей або трохи вище, щоб діти бачили очі педагога; 
  • асинхронному  (запис відео заняття та передача його батькам для самостійного опрацювання дітьми). Під час зйомки варто прагнути до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів, дозовано використовувати переходи та анімацію. 

В умовах воєнного стану важливим напрямом роботи ЗДО є продовження здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, максимальне збереження кадрового потенціалу педагогічних працівників, які забезпечують їхнє навчання, створення безпечного освітнього середовища та надання якісних психолого-педагогічних послуг. 

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти директор закладу освіти утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання на підставі:

  • заяви одного з законних представників дитини з ООП;
  • висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно-ресурсним центром, який містить інформацію про рівень підтримки дитини (якщо у висновку не має цих даних, інклюзивна група на створюється, а дитина зараховується у групу з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (за участю фахівців ІРЦ)).

Також під час дії воєнного стану для створення інклюзивної групи додатково подається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності). 

Якщо висновок ІРЦ, який було видано до введення воєнного стану в Україні, втрачено, то законні представники дитини з ООП можуть:

  • отримати копію висновку на порталі АС «ІРЦ» або у відповідному мобільному додатку;
  • звернутися до ІРЦ за місцем тимчасового проживання дитини та отримати копію висновку або провести первинну (повторну) комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи.

У період воєнного стану  гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах не застосовується (тобто в інклюзивній групі може бути більше трьох дітей з ООП).

Аби дізнатися про алгоритм визначення категорій (типологій) освітніх труднощів у дітей з особливими освітніми потребами раннього й дошкільного віку та порядок забезпечення їх підтримки в закладі дошкільної освіти слід опрацювати Лист Міністерства освіти і науки України від 18.08.2025 № 1/17201-25 «Щодо організації дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами». У цьому листі МОН надає роз’яснення щодо: 

 

  • формування команд психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП та їхнього персонального складу;
  • розроблення та затвердження індивідуальної програми розвитку для кожної дитини;
  • ролі асистента дитини з ООП та умов його допуску до освітнього процесу;
  • функціонування спеціальних груп і спеціальних дитячих садків відповідно до нового Закону України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX від 06.06.2024;
  • нових нормативно-правових актів, які регламентують організацію інклюзивного та спеціального дошкільного навчання.

 

5.                 Планування взаємодії з родинами вихованців

 

Протягом 2025-2026 н.р. в закладі діє перспективний план роботи з батьками, для батьків вихованців всіх вікових груп. План розглядається на педагогічній раді як додаток до річного плану та схвалюється до використання. Планом визначено форми роботи з батьками згідно з планом роботи ЗДО на 2025-2026 навчальний рік. Відповідно до загального плану роботи з батьками вихователі  складають план роботи з батьками для кожної вікової групи на рік та затверджуються директором (завідувачем) ЗДО.

Щомісяця у перспективному плані роботи з дітьми вихователі зазначають форми роботи з батьками на вказаний місяць відповідно до складаного плану на рік у відповідній графі. Таким чином плануючи роботу з батьками вихователі здійснюють її систематично та у повному обсязі.

Ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом. Аби організувати ефективну взаємодію всіх учасників освітнього процесу можна використовувати різноманітні онлайн сервіси та ресурси, зокрема:

  • сайт закладу освіти. Для якісного функціонування слід постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, розмістити на ньому завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, створити віртуальну бібліотеку з добіркою освітніх ресурсів; 
  • оптимальні канали комунікації для здійснення кожного конкретного завдання, проведення індивідуальних консультації з фахівцями (відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі тощо); 
  • месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp) для оперативного спілкування з батьками;
  • електронні платформи Zoom, Google Meet, Google Classroom, Microsoft Teams тощо.

                6. Особливості організації освітнього процесу

Профільне спрямування

Пріоритетний напрямок роботи закладу: фізкультурно-оздоровчий.

Протягом дошкільною віку в дитини необхідно виробити так звану "школу рухів", до якої відноситься формування та удосконалення життєво важливих умінь та навичок з ходьби, бігу, стрибків, метання предметів, лазіння, ходьби на лижах, плавання, їзди на велосипеді та ін. Слід навчити дітей регулювати свої рухи в просторі, часі та за фізичними зусиллями. Таким чином, у них “закладаються основи технічно правильного виконання рухових дій, засвоюється культура рухів”. 

  Завдяки високій пластичності нервової системи у дошкільників дуже швидко встановлюються нервові зв'язки, формуються умовні рухові рефлекси. Однак дитина повинна не тільки вміти користуватися своїми рухами у звичайних обставинах, а й в умовах, які постійно змінюються в повсякденному житті (в іграх, під час прогулянок, коли треба перестрибнути через рівчак, підлізти на гілку тощо). Отже, сформовані навички тих або інших рухів повинні бути не тільки міцними, а й достатньо гнучкими (пластичними). 

 Застосування автоматизованих навичок дозволяє дитині економити свою енергію й спрямовувати увагу на осмислення тих завдань, які виникають під час ігрової діяльності. 

  У дошкільників формуються вміння та навички виконувати вправи на шикування та перешикування, загальнорозвиваючі, спортивного характеру, основні рухи, при проведенні днів здоров'я зі старшими дошкільниками педагог може використовувати також елементи спортивних ігор (баскетбол, футбол, хокей, городки, бадмінтон та настільний теніс). Їх засвоєння сприяє поширенню рухового досвіду, що дозволяє більш впевнено діяти в різноманітних умовах оточуючого життя. 

  Дітям дошкільного віку дають елементарні знання про користь виконання фізичних вправ, способи виконання рухів (техніку), правила рухливих ігор, призначення фізкультурного інвентаря та способи його зберігання; доступні відомості про особисту та суспільну гігієну (правила догляду за тілом, одягом, взуттям, фізкультурним обладнанням тощо); про спортивні події у країні та світі, які цікавлять старших дошкільників та інше. 

Оздоровче значення ігор: сприяють гармонійному росту організму школяра; формують правильну поставу; загартовують організм; підвищують працездатність; зміцнюють здоров'я.

 Великий оздоровчий ефект має проведення ігор на свіжому повітрі незалежно від пори року. Це зміцнює мускулатуру, покращує діяльність дихальної, серцево-судинної системи, збільшує рухливість суглобів і міцність зв'язок, стимулює обмінні процеси, позитивно впливає на нервову систему, підвищує опірність організму до простудних захворювань.

Освітнє значення ігор: формують рухові вміння і навички з бігу, стрибків, метання тощо;  розвивають фізичні якості: швидкість, силу, спритність, гнучкість і  витривалість;  дають основи знань з фізичної культури і спорту, валеології,  народознавства, історії рідного краю і т.д.

 Виховне значення ігор: виховують моральні та вольові якості, виховують любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу; виховують любов до щоденних і систематичних занять фізичними вправами.

 Використання інноваційних методик та технологій

Для підвищення якості  освітнього процесу  у        закладі        дошкільної освіти запроваджуються:

Інноваційні освітні технології:

·         Сенсорні коробки

·         Мнемотехніка

·         «Казкотерапія при роботі з дітьми дошкільного віку»

·         «Лего-технологія»

Інноваційні здоров’язбережувальні технології:

· Кольоротерапія

· Пісочна терапія

· Психогімнастика

· Гімнастика пробудження

· Дихальна гімнастика

· Зорова гімнастика

· Пальчикова гімнастика

· Самомасаж

 

Розділ 6. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Показники реалізації освітньої програми відображають ключові індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників, необхідні для забезпечення якісної дошкільної освіти в умовах воєнного стану.

Показник

Зміст

Очікувані індикатори реалізації

Професійно-педагогічна компетентність

Знання сучасних підходів дошкільної педагогіки, психології, інноваційних методик; здатність створювати безпечне освітньо-розвивальне середовище; педагогічна рефлексія та дотримання етики

Підвищення рівня професійної майстерності; ефективне використання новітніх методик; позитивні результати внутрішнього моніторингу якості освіти

Соціально-громадянська компетентність

Усвідомлення прав і свобод людини; формування навичок співпраці; здатність до попередження конфліктів та розвитку культури діалогу

Підтримка безпечного середовища; активна громадянська позиція педагогів; формування у дітей цінностей демократії, співпраці та взаємоповаги

Загальнокультурна компетентність

Усвідомлення власної національної ідентичності; повага до культурного різноманіття; формування патріотизму

Участь у культурно-просвітницьких проєктах; впровадження заходів з національно-патріотичного виховання; позитивне ставлення дітей до українських традицій

Мовно-комунікативна компетентність

Володіння державною мовою; уміння організовувати ефективне спілкування; розвиток мовленнєвої культури дітей

Використання педагогами сучасних комунікативних практик; підвищення рівня мовленнєвої компетентності вихованців; застосування інтерактивних методів

Психологічно-фасилітативна компетентність

Підтримка психоемоційного стану дітей; розвиток індивідуальних здібностей; формування здоров’язбережувальних навичок

Створення умов для емоційного благополуччя; використання арт- і казкотерапії, ігор; підвищення рівня готовності дітей до адаптації у кризових умовах

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння працювати з цифровими ресурсами; впровадження дистанційних та змішаних форм навчання; дотримання принципів цифрової безпеки

Використання електронних платформ; створення цифрових портфоліо педагогів; зростання рівня цифрової грамотності колективу та дітей (через ігрові форми)

 

Розділ 7. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИЙ СКЛАДНИК ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

                      1. Загальні засади

Заклад дошкільної освіти забезпечує підтримку дітей з особливими освітніми потребами (ООП) відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» (2024 р., №3788-IX), Закону України «Про освіту» та наказів МОН щодо інклюзивного навчання.
У закладі функціонує
1 інклюзивна група, де здобувають освіту 1 дитина з ООП. Корекційно-розвиткова складова реалізується через:

  • розробку й виконання індивідуальних програм розвитку (ІПР);
  • діяльність команди психолого-педагогічного супроводу;
  • системне застосування корекційних програм, рекомендованих або схвалених МОН України.

Психолого-педагогічний супровід включає: діагностику потреб дитини, розробку ІПР, проведення індивідуальних і підгрупових занять, узгодження розкладу з батьками, а також моніторинг досягнень.

2. Корекційно-розвиткові заняття

 

Найменування заняття (послуги)

Фахівець, який проводить заняття (надає послугу)

(ПІБ, спеціальність)

Місце проведення

Розклад занять

Корекція психофізичних функцій

Практичний психолог Щубедка А.М.

 

Кабінет практичного психолога

ЗДО №12

Понеділок10.15-10.35

Четвер 10.15-10.55

 

Корекція мовленнєвого розвитку

Вчитель-логопед  Щубелка А.М.

Кабінет практичного психолога

ЗДО №12

Понеділок 10.40-11.00  

Вівторок 10.15-10.55

 

(кількісні показники визначаються за індивідуальними потребами дітей відповідно до графіка на навчальний рік).

 

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи:

  • розвиток мовлення, когнітивної та емоційно-вольової сфер;
  • формування навичок соціальної взаємодії та адаптації;
  • підтримка емоційної стійкості й готовності до навчання в початковій школі.

3. Очікувані результати навчання

Очікуваним результатом реалізації освітньої програми для дітей з ООП є:

  • засвоєння компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти;
  • розвиток комунікативних і соціальних умінь, мовленнєвих та когнітивних навичок;
  • підвищення рівня самостійності, впевненості та адаптації до колективу;
  • формування готовності до шкільного навчання.

 

Результати за програмами:

«Розквіт» – розвиток когнітивних, мовленнєвих і соціальних навичок дітей з аутизмом.

«Корекційно-розвиткова робота з дітьми із ЗНМ та ФФНМ» – удосконалення мовленнєвого дихання, розвиток зв’язного мовлення.

Програма розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями – формування життєвих компетентностей, адаптація до соціуму.

Моніторинг результатів

Моніторинг проводиться систематично та охоплює:

  • рівень засвоєння програмового матеріалу;
  • динаміку мовленнєвого та психофізичного розвитку;
  • соціальну адаптацію та емоційний стан;
  • антропометричні та нервово-психічні показники (для дітей раннього віку).

На кінець навчального року формується модель випускника, що визначає готовність дитини до навчання у початковій школі.

 

Розділ 8. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Для забезпечення системності та прозорості контролю якості освітнього процесу у 2025/2026 навчальному році закладом затверджено річний план моніторингових заходів. Він охоплює вивчення стану організації освітнього процесу, дотримання вимог безпеки та оцінювання результативності роботи педагогів.

Моніторинг у закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до: Закону України «Про освіту»; Закону України «Про дошкільну освіту»; Порядку проведення моніторингу якості освіти (постанова КМУ від 09.08.2023 № 901); Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених наказом МОН України від 04.03.2025 № 407.

Інструментарій моніторингу

Для організації та проведення моніторингу використовуються:

  • матеріали для оцінювання готовності старших дошкільників до навчання у Новій українській школі (лист МОН від 31.05.2023 № 1/7735-23);
  • методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти»;
  • шкала оцінювання якості освітнього процесу у закладах дошкільної освіти ECERS-3.

1. Напрями, показники методу збору інформації для оцінювання якості освітнього процесу.

Напрями, показники для оцінювання освітніх і управлінських процесів у дошкільному закладі визначається за результатами аналізу діяльності закладу освіти за минулий навчальний рік та анкетування педагогічних працівників, батьків, співбесід з вихованцями щодо якості провадження освітньої діяльності.

Методами збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у дошкільному закладі є: вивчення документів, спостереження, опитування (анкетування, інтерв’ювання) усіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, дітей, батьків вихованців) та спостереження за дітьми в різних видах діяльності.

А також медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я дітей на заняттях з фізкультури (система медичних і педагогічних спостережень, аналіз ефективності використання засобів і методів фізичного виховання). Зміни та доповнення до напрямів, показників, методів збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності в ЗДО ухвалюються відповідним рішенням педагогічної ради та затверджуються наказом керівника закладу.

2. Вивчення ІІІ компонента оцінювання якості освіти «Формування кадрового складу, підвищення кваліфікації педагогічних працівників»з метою забезпечення безперервного професійного розвитку в умовах воєнного стану

Мета оцінювання: Оцінити, наскільки кадровий склад закладу дошкільної освіти відповідає сучасним вимогам, та визначити результативність заходів із підвищення кваліфікації і безперервного професійного розвитку педагогічних працівників.

Завдання

  1. Визначити відповідність кадрового забезпечення Типовим штатним нормативам (наказ МОН від 12.06.2025 № 844).
  2. Оцінити ефективність системи підвищення кваліфікації педагогів, зокрема впровадження дистанційних, змішаних та цифрових форм навчання.
  3. Проаналізувати участь педагогів у методичній роботі, інноваційній та проєктній діяльності, а також у професійних спільнотах.
  4. Виявити сильні та слабкі сторони кадрової політики та визначити напрями її вдосконалення в умовах воєнного стану.

Методи оцінювання

Опитування: анкетування педагогів щодо умов праці, можливостей професійного зростання, участі у курсах та тренінгах.

Співбесіди та фокус-групи: визначення потреб у підвищенні кваліфікації, аналіз ефективності кадрової політики.

Аналіз документації: ІППР (індивідуальних планів професійного розвитку), атестаційних матеріалів, сертифікатів, протоколів методичних рад, планів методичної роботи.

Спостереження: відвідування занять, методичних заходів, оцінка впровадження інноваційних технологій.

Моніторинг професійної активності: участь педагогів у вебінарах, конкурсах, публікаціях, фахових об’єднаннях.

Процедура оцінювання (2025/2026 н.р.)

1.  Підготовчий етап (вересень 2025)

  • формування робочої групи та розподіл відповідальних;
  • затвердження індикаторів/критеріїв згідно з методичними рекомендаціями ВСЯДО-2025;
  • підготовка інструментарію: е-анкети, форми самооцінювання, чек-листи, цифрове портфоліо педагога.

2. Основний етап (жовтень 2025 – квітень 2026)

  • проведення опитувань і співбесід;
  • аналіз ІППР та перегляд сертифікатів/свідоцтв;
  • взаємовідвідування занять для оцінки застосування цифрових інструментів;
  • проміжні зрізи та рефлексійні сесії (грудень 2025, березень 2026);
  • оцінка доступності та ефективності форм навчання у воєнний час (гнучкі формати, онлайн-курси, мікронавчання).

3. Заключний етап (травень 2026)

  • підготовка аналітичного звіту;
  • обговорення результатів на педраді, розробка та ухвалення рекомендацій;
  • оновлення плану методичної роботи та системи підвищення кваліфікації на наступний н.р.

За потреби терміни коригуються наказом керівника з урахуванням безпекової ситуації.

Очікувані результати

Професійний розвиток педагогів:

  • зростання рівня професійної компетентності, оволодіння сучасними методиками і цифровими інструментами;
  • забезпечення безперервності підвищення кваліфікації навіть у кризових умовах.

Якість кадрового складу:

  • стабільність колективу, залучення молодих фахівців, збереження досвідчених кадрів;
  • зростання кількості педагогів, які успішно пройшли атестацію, розширення їхніх спеціалізацій;
  • упровадження інклюзивних практик.

Організаційна культура та академічна доброчесність

  • розвиток культури співпраці, наставництва та взаємопідтримки;
  • дотримання принципів академічної доброчесності;
  • підвищення рівня задоволеності умовами праці.

Управлінські рішення

  • отримання аналітичних даних для оновлення кадрової політики;
  • посилення методичної роботи через наставництво, педагогічні майстерні, творчі групи;
  • інтеграція результатів оцінювання у систему внутрішнього забезпечення якості освіти.

Взаємодія з батьками та громадою

  • зростання довіри до професійності педагогів;
  • налагодження співпраці із закладами післядипломної освіти та громадами щодо підтримки педагогів.

 

Розділ 9.  МОНІТОРИНГ ПОКАЗНИКІВ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ЗА ОСВІТНІМИ НАПРЯМАМИ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

У закладі дошкільної освіти систематично здійснюється моніторинг освітніх результатів вихованців, що є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Моніторинг передбачає збір, систематизацію, аналіз та інтерпретацію даних про розвиток дитини з метою удосконалення освітнього процесу та своєчасного коригування індивідуальних освітніх траєкторій.

Мета моніторингу: Забезпечити якісну оцінку компетентностей дітей відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та створити умови для їх всебічного гармонійного розвитку.

Завдання моніторингу

  • визначення рівня сформованості компетентностей за всіма освітніми напрямами Базового компонента;
  • відстеження динаміки розвитку дитини на початку та наприкінці навчального року;
  • аналіз ефективності використання методів, програм і освітніх стратегій;
  • виявлення освітніх потреб вихованців і планування індивідуальної підтримки;
  • розробка рекомендацій для педагогів, батьків та фахівців команди психолого-педагогічного супроводу.

Організація моніторингу

Моніторингові дослідження проводяться тричі на рік:

  • вересень – стартовий (визначення базових рівнів розвитку дітей та освітніх потреб);
  • грудень/січень – проміжний (за потреби, для уточнення індивідуальних завдань);
  • травень – підсумковий (оцінка освітніх результатів та готовності старших дошкільників до навчання у школі).

У разі пропуску дітьми обов’язкових етапів моніторингу (через поважні причини) дослідження проводиться у зручний для них час.

Методи збору інформації

  • спостереження за дітьми у різних видах діяльності;
  • ігрова та діагностична діяльність (тестові завдання, вправи, дидактичні ігри);
  • аналіз продуктів діяльності дітей (малюнки, аплікації, мовленнєві висловлювання, результати конструювання);
  • опитування та анкетування батьків щодо особливостей розвитку й поведінки дитини;
  • співбесіди з дітьми (у доступній формі);
  • медико-педагогічний контроль за станом здоров’я та фізичним розвитком.

Інструментарій

  • методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» (за ред. Т. Киричук, О. Кулик, Н. Шаповал, 2021);
  • інструментарій оцінювання готовності дитини до школи (Т. Піроженко, І. Карабаєва та ін., Інститут психології НАПН України, 2023);
  • методичні рекомендації відділу (служби) супроводу якості дошкільної освіти (ВСЯДО-2025).

Очікувані результати

  • отримання об’єктивних даних про рівень сформованості компетентностей вихованців;
  • визначення освітніх досягнень і потреб дітей різних вікових груп;
  • виявлення дітей, які потребують додаткової корекційно-розвиткової підтримки;
  • використання результатів моніторингу для корекції індивідуальних програм розвитку та вдосконалення методичної роботи з педагогами
  • формування аналітичної бази для подальшого планування роботи закладу та розроблення рекомендацій для батьків.

 

Розділ 10.  ПОРТРЕТ ВИПУСКНИКА

 

1.                      Показники компетентності

Психофізіологічний розвиток:

·         має зрілі мозкові структури та функції;

·         характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;

·         проявляє достатню рухову активність;

·         проявляє умілість рук, практичну вправність;

·         володіє основними гігієнічними навичками;

·     знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розуміє, чим відрізняється від представників протилежної статі;

·         володіє основами безпеки життєдіяльності;

·         користується як провідною правою/лівою рукою.

Інтелектуальний розвиток:

·    володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;

·         уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією дорослого;

·         диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну);

·      здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;

·         усвідомлює основні зв’язки між явищами;

·         має розвинене логічне запам’ятовування - добре запам’ятовує і відтворює;

·         встановлює логічну послідовність подій;

·         відтворює зразок на вимогу;

·         робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креативності;

·         розрізняє звуки мовлення, співвідносить їх з буквами, синтезує звуки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення;

·         диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів;

·         розрізняє реальне і уявне, зовнішнє і внутрішнє;

·         знайома з деякими основами початкових наукових знань.

Мотиваційний розвиток:

·         хоче йти до школи;

·         вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;

·         має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;

·         свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;

·         зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками;

·         у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самостверджується;

·         має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб. 

 

Емоційний розвиток:

·         переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;

·         диференціює емоційно-смисловий характер зовнішніх впливів, чутлива до нього;

·         знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жестами, діями, тональністю голосу;

·         адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;

·         утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;

·         чутлива до значущих людей, виявляє чуйність;

·         оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформоване почуття гумору;

·      володіє елементарною емоційною культурою, самовиражається у соціально прийнятний спосіб.

Розвиток вольової сфери:

·         свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;

·         концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;

·         мобілізує себе на виконання завдання;

·         розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;

·         звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності;

·         конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі;

·         доводить розпочате до кінця;

·         може відстояти власну точку зору;

·         визнає свої помилки;

·         дотримується своїх обіцянок.

Соціальний розвиток:

·         приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важливість;

·         відкрита контактам, комунікабельна;

·         прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, товаришів;

·         уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;

·         узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;

·         реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил;

·         намагається уникати конфліктів, мирно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;

·         орієнтується у поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію;

·         усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної поведінки;

·         володіє більш-менш адекватною самооцінкою;

·         поважає себе та інших;

·         має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну систему ставлень