Програма розвитку дитини дошкільного віку
Видання друге, зі змінами і доповненнями
Олександра Білан 

 Оновлена програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», видання 2022 року

Схвалено для використання в освітньому процесі рішенням експертної комісії з дошкільної педагогіки та психології (від 03 грудня 2021 року (протокол № 6) (лист ІМЗО від 06. 12. 2021 № 22.1/12-Г-751),

відповідає сучасним вимогам і змісту Базового компонента дошкільної освіти (БКДО).

 

       Ця програма є комплексною та охоплює розвиток дитини від раннього до старшого дошкільного віку. 

Основні концептуальні ідеї: 

• Особистісно зорієнтований підхід: У центрі освітнього процесу — дитина з її індивідуальними потребами та інтересами.
• Інтеграція змісту: Програма забезпечує комплексний розвиток дитини в усіх освітніх лініях, які взаємопов'язані.
• Врахування вікових особливостей: Програмні завдання побудовані відповідно до психологічних та вікових можливостей дітей дошкільного віку.
• Співпраця з родиною: Особлива увага приділяється активному залученню батьків до освітнього процесу та їх консультуванню. 

Мета та завдання: 

• Мета: Розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми (від 2 до 6 років), реалізуючи сучасні підходи до розвитку, навчання та виховання.
• Завдання:
  • Реалізація особистісно зорієнтованого навчання.
  • Формування системи цінностей у дошкільників.
  • Розвиток життєвих компетенцій.
  • Збагачення загальної культури.
  • Формування цілісної картини світу.

Структура програми
Програма охоплює всі сфери життєдіяльності дитини та розроблена з урахуванням сучасних стандартів. Вона структурована за освітніми лініями Базового компонента, які включають:

• Фізичний розвиток.
• Соціально-моральний розвиток.
• Емоційно-ціннісний розвиток.
• Пізнавальний розвиток.
• Мовленнєвий розвиток.
• Художньо-естетичний розвиток.
• Креативний розвиток. 

Особливості оновленої програми

• Відповідність Базовому компоненту 2021 року: Програма адаптована до змін у державному стандарті, що набув чинності у 2021 році. Це дозволяє закладам дошкільної освіти ефективно використовувати її в роботі.
• Система оцінювання: Включені показники компетентності, які допомагають вихователям визначити рівень розвитку дитини наприкінці навчального року.
• Ранній вік: Програма включає розділи для роботи з дітьми раннього віку (від двох років).
• Інклюзивна складова: В оновленому форматі програми можуть використовуватися методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів і рівнів підтримки для дітей з особливими освітніми потребами

    Колектив закладу в своїй роботі щодо організації і проведення освітньої діяльності керувався Базовим компонентом дошкільної освіти (Стандартом дошкільної освіти наказ МОН від 12.01.2021 № 33.), Методичними рекомендаціями до оновленого Базового компонента дошкільної освіти (лист МОН від 16.03.2021 №1/9 - 148), Освітньою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», інструктивно-методичними рекомендаціями МОН, Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності ( наказ МОН від 20.04.2015 №446), методичними рекомендаціями з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗДО (наказ Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71), щодо організації медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в ЗДО – (лист МОН від 12.12.2019 №1/9 - 765), Щодо організації роботи ЗДО в умовах воєнного стану, Статуту закладу та інших нормативно- правових документів в сфері освіти та була спрямована таким чином на формування професійного вдосконалення компетентності вихователя, збагачення інтересу на саморозвиток, самоосвіту, задоволення духовних і професійних потреб педагогів, надаючи їм можливості розкрити свій творчий потенціал.

 

Педагоги ЗДО протягом навчального року забезпечували засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту дошкільної освіти на рівні вимог Базового компоненту дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти України.

 

Обовязковий мінімум передбачав:

• компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань ,умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;
• надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формуванню у дітей узгоджувати особисті інтереси з колективними;
• формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду;
• забезпечення індивідуального особистісного розвитку.

 

При здійсненні освітнього процесу педагогічні працівники закладу дотримувалися вимог Положення про академічну доброчесність, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у ЗДО № 12. Всі ці документи не тільки прискорили зміни в організації освітнього процесу, а й осучаснили особу педагога і керівника ЗДО, дозволили покращити якість освіти.

 

Освітній процес  в закладі дошкільної освіти №12 Ужгородської міської ради здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України та програми розвитку дитини дошкільного віку дітей «Українське дошкілля». В освітньому процесі нашого закладу дошкільної освіти використовуються такі основні форми організації дітей: cпеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально- технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

 

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.). Тривалість (згідно наказу МОН від  13 травня 2015 р. за № 520/26965 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності») спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей  молодшого дошкільного віку – від 15 до 25 хвилин, старшого дошкільного віку – від 25 до 35 хвилин (в залежності від типу заняття).

 

Під час складання розкладу занять враховуємо їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачаємо раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них.

 

Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

 

З огляду на те, що провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність, гра широко використовується у освітньому процесі нашого закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольовим, будівельно-конструктивним, іграм-драматизаціям та інсценівкам, іграм з елементами праці та художньотворчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичним, інтелектуальним, рухливим, хороводним тощо). Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.

 

Переорієнтація освітнього процесу на розвиток дитячої особистості надає особливої ваги таким формам організації життєдіяльності дошкільника як його самостійна діяльність та індивідуальна робота з ним. Самостійна діяльність дітей організується в усіх вікових групах щодня в першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуються різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаються до участі в них всі діти даної групи. Зміст та рівень самостійної діяльності дітей залежать від їхнього досвіду, запасу знань, умінь і навичок, рівня розвитку творчої уяви, самостійності, ініціативи, організаторських здібностей, а також від наявної матеріальної бази та якості педагогічного керівництва.

 

Організоване проведення цієї форми роботи забезпечується як безпосереднім, так і опосередкованим керівництвом з боку вихователя.

 

Індивідуальна робота з дітьми як самостійна організаційна форма проводиться з дітьми всіх вікових груп у вільні години (під час ранкового прийому, прогулянок тощо) в приміщеннях і на свіжому повітрі. Вона організується з метою активізації пасивних дітей, додаткових занять з окремими дітьми (новенькими, тими, що часто пропускають через хворобу, інші причини та гірше засвоюють програмовий матеріал під час фронтальної роботи).

 

Освітній процес у дошкільному закладі організовується у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного “Я” дитини.

 

Актуальними у освітньому процесі дошкільного закладу залишаються такі традиційні напрямки, які сприяють здійсненню системного підходу до формування цілісної дитячої особистості: фізичне, розумове, естетичне, моральне, трудове виховання. Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Його успіх залежить від правильної організації режиму дня, рухового, санітарно-гігієнічного режимів, всіх форм роботи з дітьми та інших чинників.

 

Руховий режим впродовж дня, тижня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах:  молодший дошкільний вік – до 3-4 годин; старший дошкільний вік – до 4–5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності.

 

З метою перевірки засвоєння програмового матеріалу дітьми в закладі проведено моніторинг рівня  сформованості знань, умінь та навичок дітей  дошкільного віку.  Основним документом, який регламентує проведення моніторингу в дошкільній галузі, є наказ Міністерства освіти і науки  України від 11.04.2008 р. № 309 «Про проведення моніторингу стану дошкільної освіти».

 

Нормативно – правові документи:

1. Закон України «Про дошкільну освіту»;
2. Указ Президента України від 04.7.2005р. № 1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти і Україні»;
3. Указ Президента України від 20.03.2008 № 244 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні»;
4. Постанова Кабінету Міністрі ввід 14.12.2-11 № 1283 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти»;
5. Наказ МОН України від 03.11.2014 № 1255 «Про утворення робочої групи з розроблення критеріїв визначення рівня розвитку дитини за Базовим компонентом дошкільної освіти та інструментарію їх практичного застосування;
6. Наказ МОН України від 17.06.2013 №772 «Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно- технічних навчальних закладів»;
7. Додаток 1 до наказу МОН №772 від 17.06.2013 «Орієнтовні критерії оцінювання діяльності дошкільних навчальних закладів».

 

Моніторингове дослідження розвитку дітей було проведено у всіх  вікових групах закладу дошкільної освіти на виконання Базового компоненту дошкільної освіти. Педагогічне вивчення розвитку дітей здійснювалося згідно термінів складеного плану. Результати моніторингового обстеження кожної дитини було внесено у зведені картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.

 

Педагоги були забезпечені інструментарієм для здійснення моніторингу, матеріалами щодо фіксування результатів (таблицями, картками) та матеріалами проведення педагогічної діагностики.

 

Для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали досягнення дітей за показниками (критеріями, моделями) всіх семи освітніх напрямів: «Гра дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природньому довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».

         

Під час комплексного оцінювання педагоги враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також фахівці дотримувались певного алгоритму:

• Використання діагностичного інструментарію;
• Використання методів і прийомів (методика обстеження), які допомагають виявити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини;
• За результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань (високий, достатній, низький, критичний).

 

Для здійснення моніторингу педагоги проводили: спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані), міні-заняття, дидактичні ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості).

Довідка

 

         діагностика дошкільників для виявлення рівня       

   особливостей розвитку пізнавальних процесів.

Стан освітнього процесу  в ЗДО

 

станом на кінець 2024-2025 навчального року

 

Відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, програми «Українське дошкілля», згідно річного плану роботи дошкільного закладу та графіку внутрішньосадового контролю дошкільного закладу  з  19 по 23 травня 2025 року ( наказ  № 40/1 від 14.05.2025 р.) було проведено комплексне вивчення стану освітнього процесу  в закладі дошкільної освіти № 12. Перевірку здійснювала комісія у складі: Г.В. Ступак–директор, Н.В. Щубелка – вихователь-методист, Є.М.Дранчак  – вихователь,               А.М. Щубелка  – практичний психолог, Любов Степанівна Остапова – сестра медична.

Вивчення проведено з метою ознайомлення з системою роботи вихова­телів груп, методами та формами взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу.

Вивчення охоплювало питання:

1. Стан фахової роботи та професійної майстерності вихователів під час проведення освітнього процесу.

2. Стан та рівень фізичного та психічного здоров’я.

3. Стан розвивального середовища в групі.

4. Стан освітнього процесу в групах.

5. Рівень знань, умінь та навичок дітей згідно вимог програми «Українське дошкілля».

6. Створення психологічного мікроклімату в групах, співпраця вихователів з помічником вихователя та сім’єю.

В ході перевірки  використовувалися  різноманітні методи і прийоми: спостереження за роботою вихователів, діяльністю дітей, анкетування, контрольне опитування дітей, бесіди з педагогами, дітьми та їх батьками.

 

1. Стан фахової роботи та професійної майстерності вихователів під час проведення освітнього процесу

В старшій групі  постійно працюють педагоги: Лупич М.І.вихователь, освіта вища педагогічна, кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії», стаж педагогічної роботи – 9 років, у 2022 році проходила курси підвищення кваліфікації при ЗІІППО,  поглиблено працює над питанням "Сенсорний  розвиток  дитини", вихователь Веселовська Я.І., освіта вища педагогічна, кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії», стаж педагогічної роботи 3,10 років, курси підвищення кваліфікації пройшла в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» у 2023р., поглиблено працює над питанням «Формування логіко-математичної  компетентності у дітей дошкільного віку», Помічник виховате­ля —  О.Й Мазар.

В середній групі постійно працюють педагоги: Є.М. Дранчак вихователь, освіта вища педагогічна, кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії», стаж педагогічної роботи – 4,7 років, у 2024 році проходила курси підвищення кваліфікації в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет»,  поглиблено працює над питанням «Сенсорний розвиток дітей молодшого дошкільного віку»;  вихователь К.Р. Дранчак, навчається у ДВНЗ УжНУ,  Студент 3 курсу  Бакалавр,  "Дошкільна освіта", стаж педагогічної роботи 1рік, курси підвищення кваліфікації не проходила. Помічник виховате­ля —Токар О.М.

В ІІ молодшій групі постійно працюють педагоги: Т.І. Гончарук вихователь, освіта вища педагогічна, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «вихователь-методист», стаж педагогічної роботи – 37,8 років, у 2023 році проходила курси підвищення кваліфікації  при ЗІІППО,  поглиблено працює над питанням «Використання мнемо таблиць для розвитку зв`язного мовлення дітей»; вихователь Штефанюк Д.Ю., освіта вища, кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії», стаж педагогічної роботи 6,8 років, у 2023 році проходила курси підвищення кваліфікації  при ЗІІППО, поглиблено працює над питанням «Формування логіко-математичної компетентності в дошкільників», Помічник виховате­ля — Кукоба Є.В..

В І молодшій групі постійно працюють педагоги: І.О. Орлова вихователь, освіта вища, кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії», стаж педагогічної роботи – 33роки, у 2022 році проходила курси підвищення кваліфікації  при ЗІІППО,  поглиблено працює над питанням "Дидактична гра в сучасному закладі дошкільної освіти"; вихователь Луцик М.С. освіта вища педагогічна, кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії», стаж педагогічної роботи 19 років, у 2024 році проходила курси підвищення кваліфікації  при  Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет», поглиблено працює над питанням «Розвитку мовлення дошкільників за допомогою мнемотехніки»,   Помічник виховате­ля — Сенинець М.С..

Музичний керівник  — вакансія

Інструктор з фізкультури — Більце Юлія Ігорівна, освіта вища фахова, стаж педагогічної роботи – 7 років, у 2022 році проходила курси підвищення кваліфікації  при ЗІІППО, поглиблено працює над питанням «Спортивне орієнтування дошкільників».

Практичний психолог — Щубелка Ангеліна Миколаївна, освіта вища фахова, стаж педагогічної роботи – 3 роки, у 2024 році проходила курси підвищення кваліфікації  при Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет», поглиблено працює над питанням «Особливості розвитку пізнавальних психічних  процесів у дошкільників».

 

2. Стан розвивального середовища в групах

Матеріально-технічне забезпечення груп відповідає нормам санітарного забезпечення та створює необхідні умови для проведення повноцінного освітнього процесу.

У робочому стані сантехніка. Тепловий режим, освітлення відповідають нормі.

      Встановлено, що в  групах створено  належні  умови  для  здійснення  освітнього  процесу.

Для реалізації завдань чинних програм розвитку дошкільників створено належне розвивальне середовище, яке відповідає принципам особистісно зорієнтованої моделі освіти дошкільників: іграшки та навчальні посібники укомплектовано для засвоєння програмових понять через організацію предметно-практичної, ігрової, дослідницько-пошукової, комунікативно-мовленнєвої, навчально-пізнавальної діяльності, праці та інших видів  діяльності дітей.

Розвивальному середовищу властиві відкритість, багатофункціональність, сприятливість для дослідництва та індивідуального розвитку кожної дитини.

У групових приміщеннях дібрано й оформлено відповідно до нормативних вимог необхідне оснащення для організації життєдіяльності протягом дня, велику кількість дидактичних ігор і вправ; згідно з програмовими вимогами обладнано: куточки книги й природи, дослідницької, театралізованої, музичної, самостійної художньої діяльності та праці, куточки відпочинку.

Центри дитячої активності: предметно-практичної, пізнавальної, художньої, мовленнєвої, фізичної доцільно розташовані з урахуванням вікових особливостей дітей. Для організації ігрової діяльності створені куточки для різних видів ігор: сюжетно-рольових, будівельних, конструктивних, театралізованих, дидактичних.

В групах створено оптимальні умови для організації образотворчої діяльності. Відмічена 100% наявність матеріалу з зображувальної діяльності: стандартні набори для малювання, ліплення, аплікації. В наявності обладнання для організації різних видів праці: господарче-побутової, самообслуговування.

Іграшками групи забезпечені в достатній кількості тільки завдяки батькам.

Проте, недостатньо обладнання для праці в природі (на клумбах, на грядках тощо) в обох групах.  Потрібно дообладнати пісочницю на майданчику в групі №8. Вихователям групи №12  варто подбати про відповідність іграшок віку дітей, характеру їх діяльності, про правильне комплектування ігрових наборів.

 

3. Стан освітнього процесу в групах

 

У ході перевірки здійснено аналіз документації педагогів та виявлено наступне: ділова документація групи ведеться згідно  вимог   Інструкції з ведення ділової документації.    

Під час перевірки планів роботи вихователів, виявлено, що освітній процес планується згідно перспективного календарного планування у відповідності з вимогами  програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

 

У групах створено сприятливі умови для формування пізнавального розвитку дітей. Вихователі чітко планують завдання цих розділів, підбирають їх відповідно віку та рівня розвитку дітей.

Вихователь старшої групи Марія Іванівна проводячи бесіду з дітьми на тему  «Транспорт» (05.09), провела заняття з мовленнєвого розвитку організувала у формі подорожі  потягом. Спонукає дітей обґрунтовувати свою думку під час бесіди про види транспорту, про працю дорослих, пояснити зміст прислів’я «Тихіше їдеш – далі будеш» Для закріплення знань дітей використала різноманітні дидактичні ігри «Четвертий зайвий», «Назви пестливо». З метою запобігання перевтомі дітей використано гімнастику для очей, вчасно проведено фізкультхвилинку на відповідну  тему.  Під час заняття ознайомлення з довкіллям з теми «Вулиці міста» (16.09), вихователь групи Яна Ігорівна закріплює знання дітей про види транспорту, які є в нашому місті, про правила поведінки на вулиці та в громадському транспорті, звертає увагу, що дорога – не місце для гри. В ході заняття використала наочний дидактичний матеріал належного естетичного вигляду, художні літературні твори, макет світлофора, атрибути до рухливої гри «Кольорові автомобілі».

 

Належну увагу приділяють вихователі формуванню екологічного світогляду у дітей.

Так, під час  заняття з теми «Усі прийшли у світ щоб жити великі звірі і малі» (09.09) Дранчак Є.М., вихователь  середньої групи формує уявлення дітей про природоохоронну діяльність в нашій країні, про значення екологічно доцільної поведінки людини в природному довкіллі. Розповідь про представників «Червоної книги» супроводжує показом ілюстрацій. Спонукає дітей до роздумів, як допомогти бездомній тварині,  щоб знайти нового друга і господаря, пропонує скласти оголошення.

Належну увагу природоохоронній діяльності приділяє також вихователь середньої групи Дранчак Крістіна. Так, під час заняття з теми «Сторінки Червоної книги» (21.09) розповіла про заказники та заповідники України, пояснила, чому люди створили Червону книгу, ознайомила з представниками рослинного і тваринного світу, занесеними до неї. Звертає увагу, для чого необхідно берегти природу, закріпила правила поведінки в природному довкіллі під час дидактичної гри « Добрі та погані вчинки». Спонукає дітей до роздумів: кого боїться сова, і хто боїться сови.

Тамара Гончарук вихователь ІІ молодшої групи бережне відношення до природи виховує у дітей під час заняття з малювання з теми «Метелик» (10.09), формуючи уявлення про те, що метелик приносить користь, допомагаючи запилювати квіточки під час збирання нектару, а тому до нього потрібно ставитися бережно, не можна брати в руки, щоб не пошкодити лусочки на крильцях, без яких він не зможе жити. Належну увагу формуванню екологічної культури у дітей приділяють обидві  виховательки під час організації прогулянок. 

Спостереження за змінами в рослинному світі організувала під час прогулянки Марія Луцик, вихователь І молодшої групи (05.09). Звернула  увагу дітей на колір травички на газонах, цілющі властивості трав’янистих рослин: грициків, подорожника, кульбаби;  на цвіт на садових деревах: які дерева цвітуть, які вже перецвіли; на листя лісових дерев; на квіти, які цвітуть на  клумбах. Індивідуально закріплює назви весняних квітів, спонукає милуватися красою рослинного світу навесні.

На значення рослин для людей наголосила під час прогулянки (13.09),  Євгенія Дранчак вихователь середньої групи. Пропонує дітям поспостерігати  за берізкою, визначити: молоде дерево чи старе, звернула увагу на шпаківню, прикріплену до дерева, спонукаючи поміркувати, чим корисне таке сусідство для берізки? шпачків? 

Достатню увагу приділяють  педагоги формуванню  валеологічних знань у дітей.

Так, вихователь середньої групи Дранчак Є.М. в цікавій формі організувала закріплення  знань дітей про здоров’я та здоровий спосіб життя під час заняття з валеології з теми «В пошуках здоров’я» (19.09), спонукаючи дітей до роздумів, як відрізнити здорову людину від хворої, закріплюючи правила поведінки, коли вдома хтось хворіє. Для  закріплення знань використала різноманітні дидактичні ігри та вправи «Продукти, корисні для здоров’я», «Розстав знаки», «Добери потрібний предмет» тощо.

Значна увага приділяється формуванню мовленнєвої компетенції у дітей та розвитку творчої уяви.

Вихователь старшої  групи Лупич М.І. під час заняття з мовленнєвого розвитку з теми «В пошуках казки» (12.09), формує у малюків бережне відношення до книжок, спонукає до відтворення казки за серією картинок, при цьому використала інтерактивну форму роботи «робота в групах» та диференційований підхід. Під час заняття з художньої літератури  з теми «Читання віршів І. Франка «Навесні» та П. Воронька «Дід Мороз та весна» (17.09) Яна Веселовська спонукає дітей до мовленнєвого спілкування, навчаючи  дітей складати відповідь до поставленого питання за змістом вірша, використала логоритмічну вправу «Закінчи рядок»,  формуючи у дітей вміння добирати слово-риму. Організувала «роботу в групах» для закріплення осініх явищ.

З багатством та мелодійністю української мови у творчості українських письменників Л. Українки, Т.Г. Шевченка знайомить дітей під час заняття з художньої літератури з теми «Заучування вірша Л. Українки «На зеленому горбочку» (20.09) Дранчак Є.М., вихователь середньої групи. Заняття організувала за допомогою прийому «Ранкове коло» у формі «Привітання». Методично правильно організувала розучування вірша, спонукає дітей до виразного його відтворення.

Під час заняття з навчання елементів грамоти  з теми «Звуки [в], [в′]. Літера В в» (11.09) Яна Веселовська використала інноваційну методику О. Дяченко з використання схем-моделей для навчання дітей творчому розповіданню. Задіяла різноманітні рецептори для запам’ятовування вивченої букви: зоровий (розгляд букви, на що схожа), кінестетичний (складання букви з пальчиків, написання у повітрі). Також, враховує пропозиції адміністрації щодо використання письмових завдань на заняттях з навчання елементів грамоти та математики, пропонуючи виконати письмове завдання «продовж візерунок».

Інноваційні технології та інтерактивні форми роботи з застосуванням диференційованого підходу впроваджує в роботі з дітьми М.І. Лупич, вихователь старшої групи, під час заняття з навчання елементів грамоти з теми «Чарівна осінь» (18.09). Для організації дітей на заняття використала прийом «ранкове коло».  Елементи методики ТРВЗ, інтерактивну форму роботи «робота в групах»  пропонує під час вправи «Асоціативна квітка», спонукаючи дітей аргументувати свої відповіді, завдання зі складання речень за схемами та малюнками диференціює, роботу в парах організувала під час виконання завдання на виділення першого звука у слові  при добиранні парних картинок. Для закріплення знань про звуки, склади, речення пропонує роботу з коректурними таблицями, стимулюючи швидку реакцію дітей під час виконання завдань, «Закрий фішками слова, які починаються на звук…», «Знайди слова, в яких 3 склади», «Закінчи речення, добираючи потрібне слово з таблиці» тощо.

Завдання розвитку мовлення дітей вирішуються не тільки на мовленнєвих заняттях. Так, на занятті з аплікації з теми «Чарівні листочки» (20.09) Д.Штифанюк, вихователь ІІ молодшої групи, спонукає дітей до вивчення віршів за допомогою мнемотаблиць.

Для логіко - математичного розвитку в групах  створена необхідна база:                                                    є демонстраційний і роздатковий матеріал; руками педагогів виготовлені багаточисленні змістовні посібники, розроблені дидактичні ігри і вправи. Педагоги володіють методикою ознайомлення дітей з математичними поняттями, вміло використовують різні методичні прийоми для активізації розумової діяльності дітей. Вихователі формують у дітей інтерес до математичних завдань, зацікавлюють дотепними іграшками, логічними задачами.

Так, цікавий ігровий момент організувала під час заняття з математики з теми «Пригоди портфелика»  вихователь старшої групи М.І. Лупич (24.09). Закріплюючи у дітей математичні уявлення про рік, місяць, пряму і зворотну лічбу, приклади, арифметичні задачі  формує також позитивне ставлення до навчання у школі,  закріплюючи знання про небезпечні речі, які не слід брати до школи, а також, вміння, необхідні в новій українській школі, а саме: вміння контактувати з дорослими і однолітками, співпрацювати в парах, в групах,  виконуючи спільні завдання.

В образотворчій діяльності вихователі використовують зображення на тлі, на формі; колективне зображення (2 з малювання, 5 з аплікації – старша група, 3 з аплікації, 1 з малювання – середня група).

Педагоги, враховуючи вікові особливості та індивідуальні здібності дітей, намагаються так організувати їхню роботу, щоб заняття не перетворилося на механічне копіювання зразків, а розвивали уяву, фантазію, живили бажання вигадувати щось нове, цікаве. Так, впроваджують нетрадиційні техніки зображення, такі як, «малювання пальчиком», «малювання  долоньками», «тичкування»,  «штампування», «малювання поролоновими штампами», «монотипія», малювання свічкою, малювання гумкою («Малюнок на вікні», «Осінній пейзаж» - ІІ молодша група),  «обривна аплікація», «аплікація з ватних дисків», витинанка, «аплікація з зібганого паперу», з тканини, з ниток, пластилінова мозаїка  тощо.

Вихователі старшої групи практикують малювання у стилі «натюрморт» (Веселовська Я.І. – 25.09. «Ваза з фруктами»)

Цікаве заняття з малювання з теми «Подорож у космос»  організувала вихователь ІІ молодшої групи Гончарук Т.І. (17.09) з закріплення нетрадиційних способів зображення «малювання пальчиками», «малювання долоньками». Спонукає дітей співпрацювати виконуючи спільне завдання під час роботи в групах. Діти працюють під музичний аудіо супровід. Під час аналізу дитячих робіт звертає увагу на вміння злагоджено працювати в колективі

Під час заняття з ліплення з теми «Частування для ляльок» (27.09) Крістіна Дранчак, вихователь середньої групи вчить дітей виготовляти вироби з нетрадиційного матеріалу – солоного тіста. Для формування інтересу до майбутньої діяльності використала ігровий сюрпризний момент, належну мотивацію. Діяльність організувала в інтерактивній формі -  діти працювали в групах, кожна група працювала над створенням різних видів солодощів: частина дітей виготовляли цукерки, інша частина – печиво, тістечка. Завдання диференціює відповідно до віку та можливостей дітей. Для формування творчих здібностей пропонує прикрасити вироби за бажанням.

Аналізуючи стан ігрової діяльності, можна зробити висновок, що у дітей сформовано вміння акуратно гратися, використовувати іграшки за призначенням, після гри приводити в порядок ігровий осередок.

Діти з задоволенням грають у рухливі ігри як то «Квач», «Хованки», сюжетно-рольові та настільні ігри. Більшість дітей дотримуються ігрових правил.

Спостереження за організацією дидактичної гри «Фразовий конструктор» з дітьми старшої  групи (03.09) показало, що вихователь Яна Веселовська старанно підготувалася до її проведення: виготовила цікавий дидактичний матеріал, продумала пояснення правил гри, стежить за їх дотриманням в ході гри. Стимулює дітей до командної роботи  шляхом використання інтерактивної форми  «робота в парах», елементів змагання (хто швидше складе схему, хто правильно побудував речення). Організовуючи підсумок, звертає увагу на досягнення кожної дитини.

Діти цієї групи з задоволенням грають у рухливі ігри як то «Квач», «Хованки», сюжетно-рольові та настільні ігри. Більшість дітей дотримуються ігрових правил.

Спостерігаючи за організацією трудової діяльності,  можна зробити висновок, що діти  володіють навичками самообслуговування, допомагають своїм ровесникам, якщо ті потребують допомоги,  в основному самостійно одягаються та роздягаються, розстеляють та застеляють ліжечка. Вихователі організовують такі види праці, як: трудові доручення, колективна праця, художня праця.

Так, колективну працю під час прогулянки (20.09) зі збирання сміття (папірців, камінчиків, паличок) що організували вихователі груп, підкреслюючи значення такої праці для природного довкілля. Діти з задоволенням прибирали територію майданчика. Педагоги звернула увагу на те, як старанно вони виконували завдання, підкреслила, хто більше всіх зібрав сміття та нагадала про  те, що необхідно цінувати працю двірника і не смітити.

Бесіду в ранкові години  з теми «Кімнатні рослини» організувала вихователь середньої групи К. Дранчак та працю в куточку природи з елементами дослідницької діяльності (16.09). Діти навчалися визначати, яка рослина потребує поливу та поливали їх, розпушували ґрунт, протирали від пилу листочки. Індивідуально закріплює з дітьми назви кімнатних рослин та правила догляду за ними.

Під час конструктивної діяльності з теми «Виготовлення зошита для гри» педагоги старшої групи звертають увагу на те, як виготовляється папір для зошитів, будову зошита, наголошує на необхідності дотримуватися правил безпеки при користуванні ножицями, пропонує дітям комплекс вправ пальчикової гімнастики, щоб підготувати руки до конструктивної діяльності.

На належному рівні в групах ведеться фізкультурно-оздоровча робота. Результати вивчення свідчать, що  в повній мірі забезпечується виконання дітьми режиму дня.  Руховий режим забезпечується проведенням комплексу організаційних форм фізичного виховання дошкільників: щоденної ранкової гімнастики, занять з фізичної культури, гігієнічної гімнастики після денного сну, проведенням фізкультхвилинок під час малорухливих занять, фізкультпауз, рухливих ігор, проведенням свят, розваг, комплексів на свіжому повітрі, пішохідних переходів, індивідуальної роботи з дітьми та самостійної рухової діяльності.

Інструктор з фізкультури Ю.Більце систематично проводить роботу з фізичного розвитку дітей, плануючи різні види занять.

Так, 04.09. організувала сюжетне заняття з теми «Чарівні фокуси». Всі вправи підібрано відповідно до теми заняття, з використанням різних вихідних положень, на різні групи м’язів. Продумано організацію дітей для виконання основних рухів. Доцільно використано рухливу гру «Зроби фігуру».

Під  час гімнастики пробудження, яку вихователь ІІ молодшої групи Д.Штефанюк організувала за методикою М. Єфименка (12.09) з віршованим супроводом, використала вправи для очей, для дихання. Для запобігання плоскостопості пропонує ходьбу по масажним килимкам.

Пробудження дітей під музику, цікавий ігровий момент використала Євгенія Дранчак, вихователь середньої групи під час організації комплексу гімнастики пробудження. Діти з задоволенням виконували вправи, які їм радила ворона-каркарона та продемонстрували їй  ряд гартувальних заходів, таких як:  вправи для очей, мімічна гімнастика, самомассаж рук, ніг, ходьба по масажним доріжкам, дихальна гімнастика та аромотерапія.

Варто відмітити, що вихователі обох груп допомагають усвідомити дошкільникам необхідність   слідкування  за власним зовнішнім виглядом та виглядом своїх однолітків, виховують потребу в самостійному користуванні індивідуальними гігієнічними засобами та предметами догляду.

Проте, поряд з позитивним є недоліки. Так, вихователь Я.І. Веселовська (старша група) недостатньо продумала пояснення роботи з виготовлення зошита (заняття з конструювання - 11.09) Недостатньо уваги приділено формуванню у дітей практичного вміння використовувати знання на практиці (заняття з математики – 17.09, складання задач). Під час роботи в групах не спонукає дітей робити висновки (20.09. – заняття з валеології)

Не достатньо продумано  використання завдань для виконання програмового змісту заняття з грамоти вихователем М.І. Лупич (старша група). (18.09), візерунок для письмового завдання занадто складний – значна частина дітей не змогли виконати завдання. Невчасно використано фізкультхвилинку (заняття з ознайомлення з навколишнім – 09.09)

Не достатньо уваги приділяє, Дранчак К. вихователь середньої групи закріпленню правил безпеки при користуванні пластиліном та стекою (заняття з ліплення – 13.09), недостатньо мотивує діяльність дітей, не залучає їх  до аналізу дитячих робіт. Не використано інтерактивних форм роботи під час заняття з математики (10.09) для оптимізації роботи дітей.

Не завжди продумано розташування дітей під час інтерактивної форми роботи – робота в групах обома вихователями ІІ молодшої групи. Недостатня увага приділяється формуванню культурно-гігієнічних навичок в окремих дітей (не правильно тримають ложку) та навичок самообслуговування (частина дітей не вміють розстеляти та застеляти ліжечка)

 

4. Рівень знань, умінь та навичок дітей згідно вимог програми «Українське дошкілля».

       Рівень виконання програмових вимог з формування у дітей уявлень про навколишній світ, природу, мовленнєвий та логіко-математичний розвиток – достатній. Вихованці розпитують про те, що бачать навколо себе, намагаються дістати конкретні відповіді на свої запитання, сприймають дорослого як джерело постачання нової інформації про природу, предметний світ, людей, власне «Я». 

     Більшість дітей засвоїли знання відповідно вимог програми, Базового компонента дошкільної освіти.

 Діти середньої  та старшої  груп розповідають про нашу країну, знають столицю України, державні та народні символи, розповідають про наше місто. Добре орієнтуються у транспорті, професіях дорослих. Розповідають про будову рослин, дерев, про свійських та диких тварин.  Знають і розповідають вірші, загадки, прикмети, прислів’я. Складають речення з заданим словом, ділять слова на склади, розрізняють голосні та приголосні звуки.  Орієнтуються у математичних поняттях: рахують в прямому та зворотному порядку, порівнюють числа в межах 10, орієнтуються у часі і просторі, читають і розв’язують приклади, задачі.

       Письмові завдання більшість дітей виконали на середньому та високому рівні.

     Проте, не могли розповісти про монумент Слави, важко було дітям назвати відомих українських композиторів та музикантів. Не всі діти розповідають, як розмножуються рослини, затруднювалися називати кімнатні рослини; не відзначають повітря під час розповідання про умови розвитку рослин, не могли розповісти чому перелітні птахи відлітають в теплі краї.   Важко дітям було називати склад числа з двох менших чисел, складати задачі за малюнком та схемою.

 

5. Створення психологічного мікроклімату в групах, співпраця вихователів з помічником вихователя та сім’єю

   На підставі психолого-педагогічного аналізу, проведеного спостереження з позиції: дорослий-дорослий; дитина-дитина; дорослий-дитина – психологічний мікроклімат в групах сприятливий. Взаємовідносини побудовані на засадах доброзичливості, емоційному задоволені кожного, існує довіра один до одного.

  Треба відмітити, що вихователі груп надають важливого значення питанню психічного розвитку дитини, сумлінно виконують певні поради та рекомендації. Здійснюється просвіта батьків через інформаційні блоки.   

   Вихованці старшої групи, легко вступають у контакти один з одним, здатні гратися не лише поруч, але і разом, навіть без особливого керівництва вихователя. Дітям подобаються ігри на побутові теми, в яких вони відображають значно багатший порівняно з іншими темами власний досвід. Тут вони найглибше відтворюють емоційний клімат, якими живуть їхні сім’ї, виявляють своє ставлення до інших людей. Сприятливі умови для розвитку взаємин дітей  закладені в організації трудової діяльності. Наприклад, виконання дітьми трудових дій, пов’язаних з доглядом за рослинами, вихователь розв’язує в них не лише стійкий інтерес до виду праці, але й формує звичку до трудових зусиль та становленню їхніх відносин.

Діти дошкільних груп досконало володіють навичками самообслуговування, допомагають своїм ровесникам, якщо вони потребують допомоги. Також, сформовані комунікативні навички. Вихователі приділяють увагу розвитку загальної та дрібної моторики, збагачують досвід і знання дітей про навколишній світ.

 У  групах існує співпраця між вихователями та помічником вихователя, вона полягає у проведенні режимних моментів, підготовці та проведенні занять.

  Помічники вихователів активно співпрацюють з вихователями групи. У групах переважає бадьорий, життєрадісний настрій, існує взаєморозуміння. Конфліктних ситуацій не виникає.

  Психологічний мікроклімат у групах оцінено на «добре». 

 

Висновки

У дошкільних групах ЗДО №12 створено  умови для всебічного розвитку дитини як особистості, стан освітнього процесу груп перебуває на достатньому рівні, педагоги  працюють над формуванням у дітей здібностей, необхідних для навчання в Новій українській школі.

         Виходячи із вище зазначеного, з метою покращення освітнього процесу  сдошкільних  груп

 

ПРОПОНУЄМО :

 

 Вихователям:

1. З метою покращення предметно-розвивального середовища в групах:

1.1.  Доповнити обладнання для праці в природі – вихователям середньої та старшої груп, до 01.09.2025

1.2. Дообладнати пісочницю на майданчику молодшої групи, вихователям  групи,  до 01.09.2025

 1.3. Комплектувати ігрові набори відповідно до віку дітей, характеру їх діяльності    вихователям І та ІІ молодшої групи, до 01.09.2025

 

2. З метою покращення процесу навчання:

2.1. продумувати завдання для повного виконання програмового змісту занять, під час організації письмових завдань враховувати  можливості дітей, вчасно використовувати фізкультхвилинки для запобігання перевтоми – Є.М. Дранчак,  вихователю середньої групи, постійно;

2.2. більше уваги приділяти формуванню практичного вміння дітей використовувати знання на практиці, під час використання інтерактивної форми «робота в групах», продумувати  розташування груп, спонукати малят робити висновки  –  Лупич М.І., вихователям старшої  групи, постійно;

2.3.  продумувати пояснення та виконання роботи під час конструювання з папером –  Я.І. Веселовськй,  вихователю старшої групи, постійно;

2.4.  використовувати інтерактивні форми роботи для оптимізації діяльності дітей – Штефанюк Д., вихователю  ІІ молодшої групи , постійно;

2.5.  належну увагу приділяти закріпленню правил безпеки під час занять з образотворчого мистецтва; мотивації діяльності дітей, під час аналізу дитячих робіт, проводити більш конкретний аналіз, залучати до цього процесу дітей – Дранчак К., вихователю середньої групи .

3.  Виправити недоліки ведення ділової документації  до 01.09.2025

4. З метою індивідуалізації освітнього процесу:

4.1. Приділяти належну увагу індивідуальній роботі з формування культурно-гігієнічних навичок дітей та навичок самообслуговування –  вихователям дошкільних груп,  постійно.

4.2. Посилити індивідуальну роботу з дітьми з формування знань з усіх розділів програми – вихователям  всіх  груп, постійно.

 

 

Організація освітнього процесу в ЗДО №12 у 2025/2026 навчальному році                   буде здійснюватися відповідно до власної концепції за пріоритетними напрямами:

• гуманітарний;
• фізкультурно-оздоровчий;

 

та буде спрямована на реалізацію таких завдань:

• створення умов для фізичного, духовного, психічного, та соціального благополуччя дітей;
• вдосконалення якості освітнього процесу шляхом системного аналізу та вирішення завдань формування соціально-моральних цінностей особистості;
• сприяння підвищенню професійної майстерності педагогів шляхом самоосвіти та участі у різних формах методичної роботи;
• впровадження сучасних методів та інноваційних технологій у взаємодії з родинами вихованців, з метою забезпечення запитів батьків, надання допомоги у вихованні і розвитку дітей.

 

Реалізуючи державну політику в галузі дошкільної освіти з урахуванням виявлених проблем та потреб закладу пріоритетними в методичній роботі з педагогами та в освітній діяльності дошкільного навчального закладу у 2025-2026 навчальному році визначити такі завдання:

 

1. Формування рухової та здоров’язбережувальної компетентностей дошкільнят в системі взаємодії всіх компонентів. Продовжувати формувати фізично-розвинену особистість дитини, виховувати свідоме ставлення до здорового способу життя шляхом впровадження інноваційних технологій у фізкультурно-оздоровчій роботі дошкільного навчального закладу.
2. Удосконалення роботи з художньо-естетичної компетентності дошкільників, впровадження сучасних технологій художньо-продуктивного циклу, активізацію творчого потенціалу педагогів та батьків, об’єднаних загальним спрямуванням по залученню дітей до мистецької культури.
3. Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу дошкільної освіти за напрямом «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти»