
ОЗЕРО СИНЕВИР
Найбільше озеро Карпат, розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Входить до складу Національного природного парку "Синевир". Площа озера 0,7 га.

ДОЛИНА НАРЦИСІВ
На території Хустщини маємо Хустський масив Карпатського заповідника "Долина нарцисів". Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі. Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини.

ГОРА ГОВЕРЛА
Найвища вершина Українських Карпат, висота 2061 м. Знаходиться у масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Вкрита альпійськими луками, чагарниками, подекуди — кам’яні осипища. Перебуває у межах охоронної зони Карпатського заповідника.

СОЛЯНІ ПЕЧЕРИ ТА ОЗЕРА СОЛОТВИНА
У наш час археологи знайшли римські монети-динарiї та залишки римської солекопальнi в Солотвинi. Це свідчить про те, що наш край входив у безпосередню контактну зону з Римською імперією. Найглибший лікувальний заклад в Україні розміщений саме в Солотвині на глибині 300 метрів, у соляних печерах розташовано алергологічну клініку.

НАЙДОВША ЛИПОВА АЛЕЯ В ЄВРОПІ
Найбільша в Європі липова алея, яка огортає правобережжя міста Ужгород, тут, до речі, ростуть різні сорти лип, тому майже місяць квітне вся набережна Незалежності.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР ЄВРОПИ
Найголовнішою окрасою Рахівщини є те, що саме тут, поблизу села Ділове — географiчний Центр континентальної Європи. На таблиці, що тут встановлена, викарбований напис: Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. MD CCC LXXXVII.

МІНЕРАЛЬНА ЗОНА "ПОЛЯНА"
На базі джерела "Поляна Купіль" була створена у ХІХ ст. водолікарня з примітивним пансіонатом. Вода використовувалася для ванн і внутрішнього приймання при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок і крові. У 1863 р. тут побудований приватними підприємцями санаторний заклад із 40 помешканнями та 20 купальними.

МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
Перші відомості про кам’яний замок належать до ХІ ст., коли король Угорщини Ласло І Святий дав вказівку укріпити фортецю кам’яними стінами від набігів кочівників. У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів із Італії для розбудови фортеці. У 1396 р. право на володіння замком отримав родич короля Жигмунда І подільський князь Федір Корятович. Пізніше за наказом Ласло ІІ фортеця перейшла до угорської корони. Під час Визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. фортеця була взята військами Ференца ІІ Ракоці і стала на час повстання його резиденцією.

УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК
Найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ—ХІІ ст.ст. тут будується кам’яна фортеця. У 1322 р. замок був переданий італійському графу Філіпові Другету. Рід Другетів володів замком у 1322—1691 рр. У 1691 р. новим власником замку став Міклош Берчені, який значно розбудовує його. Під час Визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. замок був взятий повстанцями. Після 1711 р. замок був перетворений у церковну гімназію. Сьогодні Ужгородський замок – історична перлина Карпат. Замок проіснував більше тисячоліття, його стіни, його історія можуть розказати багато цікавого: про долю визначних людей та цілих народів, про десятки боїв та облог, про кохання та смерть. Замок і далі живе своїм життям і притягує у свої простори сотні туристів...

УЖГОРОДСЬКИЙ ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР
Його почав будувати ужгородський господар — граф Іван X Другет. У 1644 році будівництво було майже закінчене, але цьому перешкодила війна між Трансільванією та Австрією. Під час війни нові будівлі були пошкоджені, і тільки в 1646 році будівництво собору завершилося, після чого сюди була переведена єзуїтська колегія з міста Гуменного (Словаччина) — родинного маєтку графів Другетів. Собор спочатку слугував як церква для єзуїтського монастиря, який був у будинку резиденції єпископа. Сам собор являє собою цегляну будову, головний фасад якої увінчаний трикутним фронтоном, до нього примикають восьмигранні триярусні вежі з курантами. Інтер’єр собору оформлений у стилі рококо. Кафедральний собор зазнав значних руйнувань під час Визвольної війни угорського народу в 1703—1711 роках, але вже в 1718 році в ньому велася Служба Божа. У 1773 році Папа Климентій XVI скасував орден єзуїтів. Кафедральний собор залишився без господаря. У 1775 році австрійська імператриця Марія-Терезія видає грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і церква при ньому передавалися Мукачівській греко-католицькій єпархії, яку в той час очолював єпископ А. Бачинський. У 1878 році собор був перебудований за проектом Луки Фабрі, де поєдналися риси класицизму і необарочні тенденції. У такому стилі пам’ятка збереглася і до сьогодні.

ВИННІ ПІДВАЛИ В СЕРЕДНЬОМУ
Доба розвитку виноградарства в історії села, пов’язана з родом Добо. Вони зміцнюють місцевий замок і розвивають виноробство в Середньому. Син Іштвана Добо з компаньйонами силами полонених турків розширює і поглиблює винні підвали, загальна протяжність яких сягає чотири кілометри. Підвали сьогодні використовує місцевий винзавод "Леанка".

СЕРЕДНЯНСЬКИЙ ЗАМОК
У ХІІІ ст. на місці сучасного селища Середнє був збудований замок найбільш потужного в Західній Європі католицького ордену тамплієрів (храмовників). Після розпаду ордену у 1312 р. замок перейшов до рук монахів ордену Святого Павла.

НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК
Вперше згадується на початку ХІV ст. як база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев’яного замку кам’яний. У 1644 р. під час релігійних воєн трансільванський князь Дьордь ІІ Ракоці зруйнував замок.

ГОРЯНСЬКА РОТОНДА
У мікрорайоні м. Ужгорода, "Горянах" розташована одна з найстаріших будов на Закарпатті. Це — Горянська ротонда Св. Анни, з готичною прибудовою церкви Св. Миколая. В архітектурі ротонди у Горянах проявляється пізньоантична (візантійська) будівельна традиція. Горянська ротонда в плані шестикутна, однак цей шестикутник настільки згладжений, що майже всі дослідники зображали план фундаменту згладженим, тобто круглим. Стіни також покриті розписами, що зараховуються до ХІV ст., очевидно, що попередні фрески були пошкоджені. У ХV ст. до ротонди прибудовано прямокутний неф церкви Св. Миколая.